Тишу порушує людина

У  густій-густій  траві
Стежечками  лісовими,
Що  звиваються,  мов  змії
Між  дерев  та  між  кущів,

Вдень,  увечері  і  вранці,
А  буває  й  уночі,
Ходить  звірина  усяка,
Пролітають  і  птахи.

Поспішає  хтось  на  лови,
Хто  до  річки  чи  ставка,
Хтось  у  гості,  хтось  додому,
Хтось  від  ворога  втіка.

Є  період,  коли  тиші
Тут  дотримуються  всі,
Бо  звірі  малят  "колишуть",
Дбають  про  своїх  птахи.

Припиняються  і  війни
В  цей  період  між  звірят,
Галас  й  крик  також  не  лине,
Тиша  скрізь  і  спокій,  лад.

Цей  закон  для  всіх  єдиний,
Виконує  звір  і  птах.
Але  в  тім  то  і  біда,
Що  порушує...людина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829491
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський