Ми діти в дорослих тілах.
І час для нас не обмеження.
Складнощі в простих речах -
Це буде тому підтвердження.
Все складається часто не так
Як хотілось тобі. І утрачено
Незліченної вічності час,
Бо та вічність була примарою.
І ти будеш вічно молодим.
Гадав так, але не зберіг
Запал той, і тепер один.
Один на завтра чи на вік?
Усе котиться тепер в нікуди.
Немаю я сили спинити.
Я не буду такою завжди.
Недостатньо тому що хотіти.
Де дитинство моє тепер?
Де шукати, у кого запитувать?
Я більш не пригадую вже
Навіть днів безтурботних, щасливих.
Де та радість мого життя?
Чи була взагалі, не пригадую...
Я шукаю, але все дарма.
Я не вірю, що все уже втрачено.
16 березня 2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2019
автор: Maggie Bee