Дивлюсь услід тобі, дивлюсь,
Немовби хочу увібрати
У погляд свій всю милу суть,
Яка ще мить тому в кімнаті
Все осявала мов зоря,
До серця говорила тихо
І знов листок календаря
Віщує нам розлуки лихо.
Минає ще одна доба.
Вікно поволеньки синіє…
Самотність сяде на горба
Та плечі дружньо не зігріє.
Кружлятиме, мов чорний крук
Над трупом старого безсоння.
Замерзлих яблунь тихий стук
Буде проситись в за віконня,
Аби в кімнату увійти
Та хоч би дрібочку зігрітись…
Ще будеш згадуватись ти,
Бо ж де мені від цього дітись?!
Так і зустріну новий день
Для нових сподівань і віри
Послухаю чужих пісень
Під передзвін старої ліри
16.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829230
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2019
автор: dovgiy