Зі всього, що написала,
хотіла б, щоб в твою Душу
хоч крапля впала.
Дощиком, що мжичить,
памороззю сніговою,
завірюхою легкою ніжною.
Уранішнім промінцем, що ковзає,
вітерцем, що свіжий, що пестить.
Сердечною моєю ласкою,
літньою солодкою казкою.
Мрією зоряною, що летить,
вірою душевною справжньою.
Надією невмирущою вічною,
любов'ю, як океан безбережною.
Весняним кольором, що п'янить,
сонечком яскравим пекучим,
осіннім золотом, що облітає,
дотиком хвилі морської бархатистої,
пристрастю морського прибою, що не тане
в місячній привабливій красі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829094
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2019
автор: Svitlana_Belyakova