Що за диво за вікном,
Біло, біло все кругом.
Вчора, ще була весна,
А сьогодні знов зима.
Білий пух ліг на поля,
Його видно із даля.
І притих в зажурі ліс,
Хто цей пух до нас приніс?
Захотілося зимі,
Вдіти чоботи нові.
Щоби заздрила весна,
Що таких в неї нема.
Щоб не вимазати їх,
Кинула під ноги сніг.
А сестриця крадькома,
Взула чоботи сама.
Не страшні весні сніги,
На них лишила сліди.
Розсердилася зима,
Чобіток в неї нема,
І побігла в береги,
Де весни були сліди.
Сонце визирнуло, вмить,
Де сліди, вода блищить.
Ти сестрице не сердись,
А довкола подивись.
Господиня в краю я,
На те воленька моя.
А тобі бажаю сну,
Залишаю вже одну.
Ти сестрице засинай,
Справ до мене більш немай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828884
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)