Спіткнувся день і в травах роси розгубив.
Схололе сонце довго падало за гору.
А з потемнілої небесної габи
Поодинокі проглядали перші зорі.
Взялись за скрипочки вечірні цвіркуни,
Немов довершуючи чарівне видіння,
Спустилась нічка на мої Верескуни –
Немає метушні, закінчилось ходіння.
Лиш світлий місяць поміж зорями, мов пан,
Велично й гордо шлях нічний долає,
Під ранок зшиє сивий з марева жупан,
Яри й долини в нього вміло повдягає.
24.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828823
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2019
автор: Ганна Верес