Спаскудився світ і нема вороття,
І люди дрібні, і діла їх нікчемні.
В буденній щоденні своїй метушні
Згорають усі їх зусилля даремні.
Спаскудився світ. Здешевіло життя
І вперлося тупо усе лише в гроші.
Люди без грошей ніби чумні,
Руки впустили, як з тяжкої ноші.
Спаскудився світ і застигло буття,
Час все біжить, але ми всі на місці:
Одні лиш потреби у їжі і в сні,
Люди з села, а живуть ніби в місті.
Спаскудився світ і немає пуття,
Всі хочуть на шару або щоб задарма.
Цей світ вже давно потонув в брехні -
Обман і брехня в цьому світі як карма.
Спаскудився світ. Бо нема співчуття,
Нема розуміння, немає терпіння.
Діагноз невтішний, прогнози сумні -
Люди в суспільстві згубили сумління.
Спаскудився світ, бо нема каяття
Вірувань безліч, але мало віри,
І в міжконфесійній отій маячні
Немає примирення, а лиш наміри.
05.04.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828726
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2019
автор: Павло Коваленко