СТОЮ НА ВЕРШИНІ

Стою    на    вершині    і    в    прірву    дивлюсь,
Ріка    в    ній    тече    та    вирує,
Орли    наді    мною    у    небо    звелись
І    тиша    навколо    панує.

Іскряться    під    променем    сонця    сніги
І    вітер    на    волі    гуляє,
Клубочаться    в    синьому    небі    хмарки,
Луна    між    горами    стрибає.

Тут    свіже    повітря    наповнює    груди,
В    них    радісно    серденько    б’ється,
Навколо    снують    без  турботливі    люди,
Бо    їм    тут    щасливо    живеться.

Чудове    життя    в    первозданній    природі,
Немов    би    у    Божому    раї,
Cонце    сміється    і    сходить    й    заходить
Й    теплом    їх    усіх    зігріває.
       10.03.  2019р.,  Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828649
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2019
автор: БГІ