Відійде Масляна з останіми снігами,
Сьогодні - «Прощена неділя» і ми з вами,
Звертаємось до Бога і до всього люду,
Пробачте, будь ласка! Прошу простіть небогу.
На коні вітер, геть злиться і шаленіє,
Сірі хмарини, сердито, всюди розвіє,
У піднебесся думки, летять немов птахи
Вкотре, звернуся- О, Боженьку мене прости!
І ненароком, упаде крапля солона,
Чи то водиця, навіть зовсім ще холодна,
В душі мов клекіт, жаль, отой біль не сховати,
Та чи навчилися, ми людоньки прощати?
В цей день весняний, рано виглянуло сонце,
Вже віджену печаль, погляну за віконце,
І всі сумління, гордість і думки зухвалі,
Нехай вітрисько, віднесе геть, як найдалі.
Прошу прощення, і так хочу побажати,
Будьмо дружніші,то ж навчимося прощати,
Бог милостивий, каймось, нас усіх, хай простить,
Тож у єдності і мирі, буде краще жить!
Прошу, Вас друзі дорогі й недруги, простіть!
На мене в серці, як є образи не держіть,
Молюсь до Бога, я попрошу, мене прости,
Як спричинила, якісь нечаянно гріхи.
10.03.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2019
автор: Ніна Незламна