Вітання всім, чиє імення жінка,
Кому весна пасує до лиця,
Чиї ні логіка, ні поведінка
Розгадані не будуть до кінця.
Як загадка, як вічна таємниця,
П’янить жіночий голос і краса.
То ніжна, то зваблива чарівниця,
Усе їй дарували небеса.
По задуму Господь творив слабкою,
Та зрозумівши, хто такий Адам,
Він жінку силою нагородив такою,
Що не усім Адамам по зубам.
Земна богиня, і свята і грішна.
То приміряє ангельське крило,
То як журба накотиться торішня
Пустити може бісика в ребро.
Жіноча доля, як її збагнути?
Важкі у неї ролі цілий вік.
Та щастя зможе істинне відчути,
Як буде поряд справжній чоловік.
Отож, бажаю вірної любові,
Хай буде мир і спокій у серцях,
Хай не підводять успіх і здоров’я,
Весна хай завжди буде до лиця.
Хтось думає, що я іду на принцип,
Чоловіків оцінюю здаля,
Та я збагнула, що немає принців,
Тому чекаю свого короля.
08.03.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828225
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Світлана Вітер