Я – кохана тобою, успішна,
і кохаю без правил і гри.
Судді скажуть:
– негідна і грішна,
ти кохана лише до пори.
Я кохаю не вчора – сьогодні,
й це кохання – тендітний кришталь.
– На вогонь –
скажуть слуги Господні,
і з очей зірвуть ніжну вуаль.
Все що в мене є – ти і кохання,
те… до чого торкається Бог.
То ж чому, як оскал передрання,
хто штовхає у прірву любов?
Я нікому нічого не винна,
вільний птах – без умов і турбот.
Втім, допитливих мучить провина,
як лишити кохання чеснот.
Хто б над вірою не познущався,
перед Богом постану сама.
Щастя – в нас, у буденності щастя,
а на цвинтарі щастя… нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828134
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2019
автор: Полісянка