Спогад

За  законом  воєнного  часу
Де  всі  сумніви  душать  лиш  дії
Віриш,  сподіваєшся,  кохаєш
Бо  за  хвилину  -  ні  тебе,  а  ні  надії
Десь  -  десь  далеко  схибить  навігатор
І  заведе  туди,  де  вже  не  вдієш
Калаш  впирає  в  спину...падло..
Чуму  ж  ти  там,  як  треба  зараз  діять?!
І  шлях  повів  стежками  -  не  вгадати
Куди  веде  -  до  смерті  чи  до  мрії
В  думках  сумбур.  А  як  моя  кохана?
Безглуздо.  І  думками  не  зігрієш..
Стрільба.  Плече  тепленьке  стало  ...
Не  пролетіла  поряд...хоч  подряпина
Ти  куля  -  дура  скажеш?  Не  цілком
І  на  колінах  Господу    завдячуєш...



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828038
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2019
автор: Katran