В моїм світанковім краю!

В  моїм  світанковім  краю!



Тихесенько    вітер  колише    вербовії    віти,
Світанком    соромлені    зорі    сховались    за  хмари.
Ранковим    туманом  сповитії    зрошені  квіти,
Настроює    сонечко    струни  своєї  гітари.
І    нам    не    минути    ту    мить    як    заграють    куранти,
Природа    і    люди        перервуть        всі        солодкії        сни,
І    знов    замайорать        прийдешнім    життям    секунданти,
Весняна    дуель    вже    на    часі,    і    ти    її    не    зупини.
Вставай,        розпрямляй        свої        крила,        розгинайся        і        дій,
Уперто        крокуй    до    мети    і        долай        перепони.
Для  щастя    родини,  Вітчизни    і    живи  ти    і    мрій,
І    з    Богом    у    серці    тобі    не      страшні  ті    кордони,
Що    їх        позносило        вчорашніми        злими        вітрами.
Бо    є    ще    надія    що    син        буде        жити        для        мами,
Із    старанням    бджолиним    летітиме    до    вівтарю.                                
Сонечко    знов    засіяє    в    моїм    світанковім    краю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827855
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2019
автор: Калиновий