Дощ за вікном..
А в серці злива.
воно оплакує тебе..
то був удар, то був хук зліва
шепчу як божевільна "Й це мине.."
Дивлюсь на стіну й п'ю холодну каву,
А час летить та не лікує ран..
Питає розум :"А що буде далі?"
Та відповіді я не дам...
НЕ дам, бо надто очевидно.
Що буде далі? Майже все.
Навчання, ночі, дні, робота, все нормально...
..і діти і сім'я...не буде лиш тебе..
Та це нічого. Я вже майже звикла.
Мені насправді це вже всеодно,
Й не звинувачую нікого я на світі,
Лиш дощ, що тихо б'є в моє вікно....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82772
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.07.2008
автор: Joky