А на гіллі верби старої,
Немов на гойдалці-колисці
Мавка, що схожа із весною,
Біля води сиділа близько.
А поруч неї Лукаш-вітер
Грав про кохання так натхненно
На чарівній своїй сопілці
І заворожував серденько.
Вона замріяно всміхалась,
Слухала музику казкову,
Про все на світі забувала,
Була щаслива від любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський