Справжнє бачиш серцем

Він  "впіймав"  мене  на  свої  вірші.
Він  так  швидко  став  мені  "до  душі",
що  збентежена  ця  душа  моя
мов  "зомбована"  у  полон  пішла.

Як  це  сталося  -  все  дивуюсь  я.
Наче  блискавка  зустріч  ця  була.
Наскрізь  вразила  і  болюче  так,
думала  -  мине,  не  мина  ніяк.

Хоч  і  різні  ми  наче  два  світи,
притягнулися  наші  дві  душі.
Хто  чого  чекав  -  вже  в  минулому.
Маєм  те,  що  є,  от  і  думаєм...

Ні,  не  зовнішність  вийшла  "на  -  гора",
а  Небесний  план  нашого  буття.
Правим  був  пілот,  що  Екзюпері  -
справжнє  бачиш  серцем,  очі  тут  сліпі.

І  мені  байду́же  -  вік,  вага  та  зріст.
Бачу  його  душу,  бачу  його  хист.
Планів  не  будую,  зовсім  їх  нема,
цим  лиш  насмішу  я  Бога,  і  дарма.

Час  усе  розсудить,  ясність  принесе.
Мій  кораблик  мрії  витримає  все!
Вже  його  вітрила  вітер  надима,
мостик  капітана  хтось  займе,  чи  я?
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2019
автор: Tanita N