Людської долі келих повен болю,
І мрій розбитих,й безнадійних втрат.
Та все ж не варто все звертать на долю,
Людина кожна – і творець ,і кат.
Щасливі миті світ усім дарує,
Щоб цінували кожен подих свій.
Життя перемагає і вирує,
Світ загортає в райдужний сувій.
Життя і Смерть – танок пітьми і світла.
І кожен з нас на перехресті змін.
Де кров лилась, знов маківка розквітла.
Не зупинити днів прийдешніх плин.
Немає смерті - є лише прощання,
Прощення, віра,сльози каяття,
Молитва щира і душі вагання,
І пошук вічний кращого життя…
Зерно вмирає ,колос щоб зростити.
Вмирає ніч ,щоб день новий настав.
Ми в світ прийшли навчитися любити,
І до Голгофи донести хреста…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827062
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: birusa