Бува не спиться аж до раночку
Я одягаю вишиваночку.
Вона мені стає розрадою,
Коли звертаюсь за порадою.
Та довга ніченька безсонна
Палкими спогадами повна.
На полотні старому квітиться
Узорами у світлі місяця.
Мереживо до тіла горнеться,
Що вишивала неня-горлиця:
Вкладала в візерунки душу.
Це свято шанувати мушу.
Приспів:
А червоне з чорним ходять парою,
Бо червоне з чорним - нерозлийвода.
Лиш любов зове мене коханою,
А про смуток, смуток - не біда.
А червоне з чорним в купі горнуться,
Бо червоне з чорним - нерозлийвода.
Від любові в серці рани гояться,
А про смуток, смуток - не біда.
Бува не спиться не дрімається
В минуле пам'ять повертається,
Де руки мами гріють сонечком
На полотні розшиту долечку.
Долоні, що мене гойдали
Мою сорочку вишивали.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826921
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 26.02.2019
автор: Оксана Пісня