Гойдає вітер весну на подвір’ї,
Немов маленька, тішиться вона.
То холодно, то тепло на узгір’ї –
Гойдається на гойдалці весна.
Кора березова вже чує сік по венах,
Підсніжник злякано голівку підійма,
Іще маленький, в снігових пеленах,
Глядить – на гойдалці гойдається весна.
А сміх весняний лине аж до неба,
Де сонця промені, мов золота струна,
У лузі в котики вдяглась старенька вЕрба,
Сміється-бавиться на гойдалці весна.
До блиску чистять горобці пір’їни,
Комашки пробудилися від сна.
Летять на крилах вітру до Вкраїни
Шпаки і жайвори, і радісна ВЕСНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826792
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2019
автор: Волинянка