Напитися б води з твоїх долонь,
Щоб втамувати цю пекельну спрагу,
Душевну відновити рівновагу
Опісля безконечних тих безсонь.
Ввібрати б сяйва із твоїх очей,
Щоб відігріти охололу душу...
Тебе укотре турбувати мушу,
Єдина ти зі знаних панацей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826584
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2019
автор: Патара