Коли на кухні розбилася пляшка гострого соусу,
він став у двері і похитав головою на цей безлад.
Його не турбувало, чи я, бува, не порізалась,
його більше цікавило, що ще я розбила.
«В твоїх руках все тримається так незграбно,» –
він ніколи так не казав.
Червона пляма на моїх грудях пекуче розквітла,
заливши всі вибачення.
Я взяла його сорочку, в якій спала,
щоб витерти стіл і світлу кухонну підлогу.
Того вечора і щовечора протягом тижня,
поки він збирав речі для від’їзду,
Я горбилася і вимивала кахлі. Не могла позбутися
речей, які я спаскудила, і погляду, який він залишив по собі.
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на щотижневі оновлення[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826352
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2019
автор: o.fediienko