Милий мій, миленький, я твоя бо душка,
У твоїх обіймах я м’яка подушка.
Солод п’єш із тіла, з губ спиваєш спрагу,
Поруч тебе, любий, я не маю страху.
Йшла би за тобою без оглядки прямо,
А, якби, де кручі, стрімголов, так само.
Де кохання, разом все під силу, змога,
Якби й колючками встелена дорога.
Світотіні денні ніч бере в облогу,
Радість переходить в раптову тривогу.
Місяць майоріє у танку з зірками
Тож, нехай, недоля переходить снами.
Біля тебе, милий, стану ружа красна,
Бо в любові чистій жінка є прекрасна.
Любов окриляє і не знає блуду,
Мій соколе, ладо, кохай, не забуду.
20.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2019
автор: Валентина Ланевич