Ми з тобою моя доленько, закохались навесні,
Ти прийшла до мене доленько, наяву а не у сні.
Ніжно, ніжно усміхалася, дарувала яблунь цвіт,
Ми з тобою не побралися, вже пройшло багато літ.
Приспів:
Ой ти доле моя доленько,
Чом ти доленько така. ( двічі)
Ой ти доле моя доленько,
То солодка, то гірка.
Був коханий поруч доленько,та чомусь моїм не став,
У думках лишився доленько,взяв і іншу покохав.
Угорі світило сонечко, під ногами білий цвіт,
Народилась в нього донечка,ніжна наче маків цвіт.
Пролетіли роки доленько, швидко ріками спливли,
Та лишилась пам'ять доленько.що з тобою зберегли.
А кохання в моїм серденьку не погасло ні на мить,
Воно знову розгорається і в душі моїй горить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826053
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.02.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)