Вранішній дощик.

Хто  ж  це  цокає  в  віконце,
Ранком-вранці  на  зорі?
Не  прокинулося  Сонце!
Шумить  дощик  у  дворі.

То  сильніший,  то  тихіший,
Грім  по  небу  гуркотить.
Сон  під  дощик  ще  міцніший,
І  засне,  хто  ще  не  спить.

Сонечко  крізь  дощ  пробилось,
Ніжить  промінь  по  щоці.
В  тиші  очі  пробудились,
Чи  від  гвалту  горобців?

Чутно  півня  —  Ку-Ку-Рі-КУ,
Щебет  співу  солов’я.
Чутно  різні  голоси  здалеку,
Сповнена  в  піснях  Земля.

Дощем  зелень  освіжилась,
Розкрились  квітів  пелюстки,
Щоб  насіння  їх  родилось,
Є  комашки,  бджілки  та  пташки.

Небо  синє  та  глибоке,
Вранці  вмилося  дощем.
Сонечко  всесвітнє  око,
Землю  славить  з  Новим  Днем.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2019
автор: Сокол