В осіннім гаю на розпутті доріг
Я довго вагався обрати одну,
На жаль, я двома мандрувати не міг,
Тож кинув я оком на шлях, що проліг
Крізь хащі рясні і звертав в далину,
І все ж таки іншу дорогу обрав –
Можливо, ще ліпшу, ніж перша була,
Бо стоптаний менше там килим із трав,
Однак, озирнувшись, я певно й не знав,
Яку з двох частіше топтала нога –
Тим ранком, укритих рядном самоти,
Обох їх так само застала та мить.
О, буде ще змога по першій пройти!
Та я сумнівався, що поталанить,
Бо знав, як за стежкою стежка біжить.
Літа проминуть і в перервах від справ
З повільним зітханням казатиму я:
В гаю на розпутті доріг я стояв
І ту, яка стоптана менше, обрав,
І вибір цей дійсно змінив все життя.
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на щотижневі оновлення[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825811
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2019
автор: o.fediienko