Закуталося в дим старе село,
Порапане й обвітрене роками,
А ніби вчора в нім усе жило
І жайвір танцював по над полями.
Рясні дощі викУпували поле,
Шуміли одиноко пшениці,
Згубився вітер в них, пекучим болем,
У тих садах, що пам`ять по ріці.
Ні сміху, ні розваг... лишень десь відчай,
Притуплено розлігся між загат...
Самотній птах, як сповідь... сотні свідчень,
Роздмухує в них згарисько багать.
Багать життя, що дзвінко вирувало,
В народженні - свідомо й навмання,
А нині в нім безжалісно вмирало
Старе село, в туманах сивих дня...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825658
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2019
автор: Леся Утриско