Заколисує вітер скорботу

Заколисує  вітер  скорботу,
Що  чаїться  у  сонячній  днині.
Чи  на  радість  ми  вибрали  квоту?
Душі  в’язнуть  в  подій  павутині.

Медицина,  реформи,  комірне,
Зубожіння,  білборди,  усмішки.
Все  сплелося  на  купку,  що  вліжне,
Дай,  помріяти,  Господи,  трішки.

Про  весну,  що  заступить  на  вахту,
Обігріє  простуджені  груди.
Серце  в  ласці  гойдатиме  яхту,
Де  любов  пануватиме  всюди.

Де  довіра  розправить  вітрила,
Мудрість  компас  начистить  до  блиску.
Тільки  в  єдності  праведна  сила,
Не  в  безчесті,  не  в  пошуках  зиску.

16.02.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2019
автор: Валентина Ланевич