Душа і доля – подруги життя.
Без них воно в природі не існує,
Їм визначати суть мого буття,
Так думаю, коли лежу без сну я.
Іду назустріч долі і рокам,
Коли душа в гармонії із тілом,
Кажу їй: «Ось тобі моя рука,
Пішли, щоби пізніше не кортіло!»
Я долі іноді іду й напереріз,
Коли відчую, що душа фальшивить,
Й єство моє вже пише: «Розберись!
Собою будь, бо це архіважливо!»
6.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825580
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2019
автор: Ганна Верес