Люблю, коли вона сміється,
З цим сміхом забуваю біль.
Душі ж очима доторкнеться.
Пернатих співи звідусіль.
Люблю, коли вона шепоче,
Коли безвихідно мовчить
І усміхатись щось не хоче.
Усе тоді на мить згорить.
Люблю, коли вона мене читає,
Гортає, наче книжки сторінки,
Та все ніяк чомусь не помічає,
Що лиш про неї всі мої думки.
Люблю, коли вона десь поряд,
Запах волосся лиш один.
П'янкі уста, блакитний погляд,
Вона солодкий мандарин.
Присвячено Мандаринці...
14.02.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825555
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2019
автор: Моряк