233* за порогом мрій і шлюбу:
«в вас виправдано все Величністю Любов’ю…»
В мені – дими вже згаслих літ, лиш сірість прози й… зради…
У вас… – скарби веселок в вас, алмази слів-чуттів!
Мій вечір – з попелу – у храм любові звете, Ладо,
До вівтаря одвічних мрій, до шалу юних днів!..
234* в міражах ілюзій: я далеко шукав
щастя гавань і справжню тебе…
Як не бачив, що поряд ти – жінка, і щастя, і спокій
У безціннім, єдинім для днів моїх оригіналі?! –
Тож навіщо шукав імітацій дешевих і копій,
І платив так багато, хоч мав я за те вельми мало…
235* «в душі вашій – скарби таких багатств!
а де на це знайти і слів, і барв їх?!.»
Захмелений подихом мрії, де сни заціловані ніччю,
Крилом ваших слів освячуся – і дух в храм чуттів вознесу.
І там в оксамити метафор, і в шовки епітетів вічних,
Царівно, надію вдягну я, душі оспіваю красу!
236* (Е.М.) перед вівтарем Поезії:
«моїм вустам належить тут мовчати…»
Ви благоволите мені – мисткиня граней слова! –
І в милості читаєте мої потішки мовні,
І підбадьоруєте дух Касьяна за катрени –
А я в банальнім: «Вас люблю!» – повторююсь, Єлено…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825512
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.02.2019
автор: Касьян Благоєв