Без дідусів і дитинства не буває …

Без  дідусів  і  дитинства  не  буває  ...
 У  дитинства  є  особлива  прикмета,
 Воно  продовжить  тривати  у  тебе,
 Поки  приносить  дідусь  цукерки
 В  кишені,  посміхаючись  і  люблячи  ...

 Я  згадую  дитинство.    Як  же  солодко  -
 Бігти  на  зустріч  до  дідуся  і  знати,
 Що  він  здоровий,  а  значить,  все  в  порядку.
 Ми  будемо  в  бій  морський  удвох  грати.

 Він  мені  розповість  про  однополчан,
 Про  те,  як  потрібно  крихкий  мир  берегти  ...
 Я  виросту  потім  і  стану  мамою,
 Але  буду  чекати  все  також  цих  зустрічей.

 Без  дідусів  і  дитинства  не  буває,
 А  дружба  з  ним  запам'ятається  навік  ...
 Проходить  все  ...  Але  душу  зігріває
 Рідна  і  близька  серцю  людина.

 Я  згадую  дідуся  посмішку,
 Коли  вперше  правнука  тримав  ...
 Він  ластівкою    кликав  мене  і  Рибкою,
 А  в  день  Народження  вірш  від  внучки  чекав  ...

 У  дідуся  в  погляді  стільки  світла.
 У  них  доброта  і  мудрість,  і  спокій.
 В  кишені  є  для  правнуків  цукерки,
 І  як  завжди,  для  онучки  рідний  ...

 Здавалося,  що  не  буде  по-іншому.
 Що  без  нього  не  крутиться  земля.
 Але  приходжу  ...  дідуся  немає  вдома  ...
 А  я  ж  вірш  готувала,  люблячи  ...

 Як  віднести  в  твій  новий  будинок  цукерки?
 Але  парна  кількість  квітів
 Нагадає  мені,  що  більше  дитинства  немає.
 Залишилася  тільки  пам'ять  і  любов  ...

 Без  дідусів  і  дитинства  не  буває  ...
 Для  них  любов  особлива  у  нас.
 Як  шкода,  що  час    найближчих  забирає.
 Цінуйте  тих,  хто  з  вами  є  зараз  ...

 Дивлюся  на  небо  ...  В  небі  теж  літо.
 Так  не  вистачає  з  дідусем  зустрічей  ...
 Він  янголяткам  роздає  цукерки
 І  просить  -  на  землі  рідних  берегти  ...
 Ірина  Самаріна-Лабіринт
Переклала  на  українську  мову      15.02.19        6.35

Без  дедушек  и  детства  не  бывает...
У  детства  есть  особая  примета,
Оно  продолжит  длиться  у  тебя,
Пока  приносит  дедушка  конфеты
В  кармашке,  улыбаясь  и  любя…

Я  вспоминаю  детство.  Как  же  сладко  –
Бежать  на  встречу  к  дедушке  и  знать,
Что  он  здоров,  а  значит,  всё  в  порядке.
Мы  будем  в  бой  морской  вдвоём  играть.

Он  мне  расскажет  об  однополчанах,
О  том,  как  нужно  хрупкий  мир  беречь…
Я  вырасту  потом  и  стану  мамой,
Но  буду  ждать  всё  также  этих  встреч.

Без  дедушек  и  детства  не  бывает,
А  дружба  с  ним  запомнится  навек…
Проходит  всё…  Но  душу  согревает
Родной  и  близкий  сердцу  человек.

Я  вспоминаю  дедушки  улыбку,
Когда  впервые  правнука  держал…
Он  Ласточкою  звал  меня  и  Рыбкой,
А  в  день  Рожденья  стих  от  внучки  ждал…

У  дедушки  во  взгляде  столько  света.
В  них  доброта  и  мудрость,  и  покой.
В  кармашке  есть  для  правнуков  конфеты,
И  как  всегда,  для  внученьки  родной…

Казалось,  что  не  будет  по-другому.
Что  без  него  не  вертится  земля.
Но  прихожу…  дедули  нету  дома…
А  я  же  стих  готовила,  любя…

Как  отнести  в  твой  новый  дом  конфеты?
Но  чётное  количество  цветов
Напомнит  мне,  что  больше  детства  нету.
Осталась  только  память  и  любовь…

Без  дедушек  и  детства  не  бывает…
Для  них  любовь  особая  у  нас.
Как  жаль,  что  время  близких  забирает.
Цените  тех,  кто  с  вами  есть  сейчас…

Смотрю  на  небо…  В  небе  тоже  лето.
Так  не  хватает  с  дедушкою  встреч…
Он  ангелочкам  раздаёт  конфеты
И  просит  –  на  земле  родных  беречь…  
Ирина  Самарина-Лабиринт



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825498
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2019
автор: Тома