Ну, вибачайте. Так завжди. Тривожу
Тупою радістю величний сум,
Дозрінню заважаю сірих дум
У щось значне, до мавзолею схоже.
А в ньому дозрівав щоб саркофаг.
Для мумізації душі стиг розчин.
Тут безнадія кращий ранку почин.
Хай прапор смутку пріє без звитяг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825243
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.02.2019
автор: Пісаренчиха