Ой, не шуми, мій вітре, хай дуб спочиває,
Хай торішнє листя стиха опадає.
Хай дрімає тихо у дужім спокої,
Щоб омолодитись з весною в запої.
У зелень убратись у високій кроні,
Бо світ біля нього весь, як на долоні.
Величаво-гордо він стоїть в окрузі
І лиш б’є поклони калині в напрузі.
Бо краса тендітна вчарує любого,
Тріпочеться серце в дуба ошатного.
Заспіває зрання соловей їм щемно,
Не летіть, роки ж, ви, не летіть даремно.
12.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2019
автор: Валентина Ланевич