Ти – мій Наставник, мій Учитель,
Якщо точніше – приклад честі,
Поет-кумир і змін вершитель,
Мій вказівник на перехресті.
Життя, як попіл від пожежі,
Ще вогняне, однак, вгаває.
Та поспішати гріх за межі,
Звідтіль повернення немає.
Невдало вивчила уроки?
Живим, така властива вада.
Не Бог спитає за пороки,
А совість. От і вся досада.
Якщо існує заборона,
В такому разі є і ґрати.
Для мене ж лінія червона
Хороший стимул вигравати.
Душевні наші суперечки
Приносять користь, випадково…
Повір, я ще сплету вервечки,
Де є підґрунтям – щире слово.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825032
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: Полісянка