Основи поетики. Сіллепсіс.

Cіллепсіс  (лат.  syllepse  —  поєднання)  —  це  стилістично  зумовлене  порушення  правил  узгодження,  риторична  фігура  або  змішаний  троп,  що  полягає  в  неправильному  узгодженні  підмета  і  присудка.  Підметом  тут  виступає  займенник  третьої  особи,  а  присудком  —  дієслово  в  наказовому  способі    або  підметом  є  займенник  першої  особи,  а  присудком  —  дієслово  в  наказовому  способі  і  т.  ін.:

Часом  і  досі  ще  здається  мені,  що  й  зараз  поклепай  хто-небудь  косу  за  моїм  вікном,  я  зразу  помолодшав  би,  подобрішав  і  кинувся  до  роботи  (О.  Довженко);  А  я  візьми  та  й  скажи  (З  усн.  мовл.).  

По  суті,  сіллепсіс  є  окремим  випадком  так  зв.  зевгми  (грец.  «ярмо»)  -  з'єднання  ряду  пропозицій  або  членів  речення  шляхом  усунення  слова,  що  потребує  повторення.  

Комічний  ефект,  часто  притаманний  цій  фігурі,  досягається  (як  напр.  в  наведеному  вірші)  недостатньою  узгодженістю  присудка  з  усіма  підметами.

«Йшли  дощ  і  два  студенти:  один  в  університет,  інший  в  пальто.  Вони  зустріли  двох  панянок:  одна  виходила  з  поїзда,  інша  із  себе».  «Я  пив  чай  з  коньяком  і  поручиком».  «Ми  розмовляли.  Він  про  почуття,  а  я  ногою».(анонімна  творчість,  опубліковано  як  приклад  навмисних  неправильностей  мови  в  1895  році).

При  семантичній  відмінності  морфологічно  подібних  членів  речення  фігура  ця  виробляє  комічний  ефект  встановленням  глибокої  смислової  відмінності  на  перший  погляд  тотожних  граматичних  конструкцій:

«У  куми  очі  і  зуби  розгорілися»  (І.  А.  Крилов,  «Лисиця  і  виноград»)  
 
Сіллепсіс  (грец.  -  затримання,  захоплення)  є  фігурою,  яка  характеризується  тим,  що  в  одній  синтаксичній  побудові  об'єднуються  два  або  більше  членів,  оформлених  як  однорідні,  але  так  чи  інакше  розрізняються  в  семантичному  і  граматичному  відношенні.

Сіллепсіс  є  по  суті  ненавмисним  паралогізмом.  У  сучасному  розумінні  цього  терміна  С.  передбачає  відсутність  загальної  категоріальної  семантичної  ознаки  у  слів,  що  входять  в  групу  однорідних  членів,  в  результаті  чого  виникає  ефект  обманутого  очікування.

Наприклад:

Він  прав  білизну  з  ретельністю  і  з  милом.  Пив  чай  з  дружиною,  з  лимоном  і  з  задоволенням.  Секретар  обожнює  свого  шефа  і  грубіянити  відвідувачам.


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825001
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: Теоретик