Нам хлібну скоринку від зайця
У хату приносив дідусь:
Онукам черствого окрайця..
( Згадалося зараз, чомусь)
Старенький та ще на роботі -
Він скирту зимою стеріг.
А вдома, у повній злидоті,
Цей вечір сідав на поріг.
Вогонь запаливши дровима,
Поставивши борщ у печі,
З онуками бабця - малими,
Дрімала до ранку вночі.
Дід вранці заходив у хату,
Пакунок з кожуха виймав.
Скоринки було небагато
Та нею дітей пригощав.
Ой як же тоді смакувала
З морозу скоринка оця! -
І радість по хаті витала,
І вдячності зайцю слівця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824986
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: Ольга Калина