Чого ж мені так хочеться піти
В той сад, де пахне літом і піснями?
У тім саду давно немає мами...
Там серед трав і стежки не знайти.
Мені до хати тої не зайти,
Скобель прибив в одвірки мою тугу...
Замок старезний став йому за друга.
Мені би з вітром трохи поревти.
Вже й місяць в небі молодий серпом
Зірниці йде в свої снопи зганяти.
Під ранок в небі тім наснилась мати...
Як було добре у тій тиші нам обом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824783
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2019
автор: Галина Яцків