Щоб пестить мрії надіями,
Озерну глибінь очицями.
Ховати кохання віями
І милуватись зірницями.
Клини вертатись із вирію,
Кидали «курли» оспіване.
Плескатись об берег хвилею,
Радість ловили не мірену…
Не хочеться жити смутками,
Рясними лежати росами.
Цвісти непростими квітами,
Відлунням густи над плесами.
А так, щоб запам’яталося,
Щоб вдвох по росі до ранечку.
Щоб мріялось і співалося
До старості, ще із малечку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824734
Рубрика: Нарис
дата надходження 09.02.2019
автор: Віталій Назарук