РОЗДУМИ ПРО РІЗНЕ

Зрозумівши  на  кінець,  що  потрібний  людям,
Ти  не  можеш  все  віддати,  що  зберіг  в  душі.
Дочекаєшся  іще,  але  хай  не  судять,
Тільки  думи  про  майбутнє  є  тепер  рушій.

Хтось  в  штанах  своїх  тепер  робить  нові    діри,
Лиш  тому  на  все  плювати,  в  кого  «Мерседес».
В    кожного  із  нас    свої  житимуть  кумири,
Вчинкам  нашим  веде  облік  лиш  Господь  з  небес.

Сонце  може  припекти,  наче  сковорідка,
На  землі  найбільша  спека,  як  встає  народ.
В  грудях  інколи  пече,  хоч  буває  зрідка,
В  голові  палає  ватра,  як  переворот.

Інколи  буває  так  –  перекриють  кисень,
Були  вчора  на  коні  ми,  але  без  щита.
Інші  сіли  на  коней,  наші  долі  вершать,
Ми  чужими  для  них  стали  -    ми  їм  не  чита.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824716
Рубрика: Нарис
дата надходження 09.02.2019
автор: Віталій Назарук