В житті кожної людини,
Особливі митті є...
І тоді люди щасливі,
Коли час їх настає...
Чи то чув він, а чи бачив,
Чи можливо то був сон...
Чи він спав, чи може марив,
Може був душі то зов...
З давніх - давен люди знають,-
Любов владарка життя,
Він не знав ще і не бачив,
Як наступить мить ота...
Глянув якось він у очі,-
Дивні, гарні і ясні,
Втратив він і сон, і спокій,
І здалося онімів...
Очі ті неначе зорі,
Діаманти чарівні...
Він таких раніш не бачив,
Як озерця голубі...
Він завмер, як їх побачив,
Наяву це, а чи сон?..
Та ж не спав ніби, й не марив,
Ніби він попав в полон...
Він і вірив, і не вірив,
Особлива мить прийшла,
І радів, і був щасливий,
Що мить мимо не пройшла...
Що робити далі знає,
Ніби вузлик зав"язав,
Птицю щастя він втримає,
Як зробити це він знав...
Усім людям я бажаю,
Птицю щастя не впусть...
Як втимати кожен знає,
Щастя кожну мить ловить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2019
автор: геометрія