Спробуй, будь ласка, сказати щось мовчки,
Забувши як голос влучає словами
І наповнює сенсом глухі рядочки,
Що ніколи живими не стали.
Спробуй не думати, а міцно заснути
І очі закривши свій сон уяви,
Навіть у гніві когось пригорнути,
Бо слова не кричать, кричиш лише ти.
Спробуй блукати своїми очима,
Бачити змучений совістю погляд,
Спробуй дізнатись, яка то людина,
Що крокує назустріч або іде поряд.
І менш озирайся, бо марна це спроба
Доганяти той потяг, з якого зійшов,
Адже ступати в минуле – сучасна хвороба,
Там не знайдеш нічого, що ще не знайшов.
Спробуй, будь ласка, почути не слухом,
За дотиком розпізнати радість, печаль.
Спробуй сховатися за капелюхом,
Де існує лише твоя ірреаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824535
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.02.2019
автор: Андрій Лагута