209* і подих перший тут – то крок твій за межу…
Згадай, Касьяне, як співали дням вуста,
Як світ приймав тебе, як перед щастям став!
Лише рука небес штовхає в день останній,
І все життя твоє – під сутінню хреста…
210* після-миколайчики: днем одним згадали – і забули…
Байдужим, Касьяне, не будь до малих цього світу, безгрішних:
Яви сироті милосердя – хто в дім його впустить, хто втішить?
І хлібом, теплом поділися із тим, хто нужду нині знає –
На той світ нічого не візьмеш що маєш, а тут все залишиш.
211* уроки древнього перса (підсумки грудня і Хайяма)
Так, від негідного ні милостей-дарів,
Ні покровительства, ні влади взять не смів –
Не забруднив я рук мерзенного надбанням:
Я цінував свободу серця, думки й слів.
212* на сповідях днів
Я в гріхах – як і кожен, хто в світ цей приходив і жив.
Та ні руки, ні душу, ні честь в цім житті не бруднив
І бажанням чужого, і владою, й прагненням слави –
Тож провини малі перед Тим, Хто прийде у час жнив.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824284
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Касьян Благоєв