Я день свій починаю із пісень,
Неначе Богом обрана пташина.
Вони болючі, бо про все, про все:
Дорослою як стати я спішила,
Як вилітала з отчого гнізда
Назустріч бурям і життєвим грозам,
Як з долею змагалась і… одна,
І не зважала на її погрози,
Як підіймалась журавлем увись
І падала униз важким камінням,
Як коси з сивиною обнялись,
А я все шліфувала своє вміння.
Та рятували спогади не раз
Мене в житті і мамина молитва,
Раділа, коли все було гаразд,
Хоча й поранена виходила із битви.
Скрипіли тоді і душа, й перо,
Даруючи мені нове творіння.
Надію маю: буде ще добро
І небо нам пошле благословіння!
25.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824165
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2019
автор: Ганна Верес