І гарний,і цікавий,
передвесняний час,
його спостерігаю,
чимсь схожий він на нас...
Такий же невгамовний,
як ми колись були...
Любові й Надій повен,
і вірим йому ми...
Уже зима минає,
весняні сняться сни,
природа теж чекає,
так як і ми весни...
І сонечко засяє,
над хатами весни,
І півень заспіває,
радіти будем ми...
Хоч не кують зозулі,
немає ж ще весни,
а верби і тополі,
бачать весняні сни...
Дерева, як і люди,
як трави і кущі,
розглядуються всюди,
чекаючи весни...
Весна ж бо зменшить болі,
й печалі, і жалі,
розквітне все з любові,
вгорі і на землі...
Оновляться і люди,
і на яву, і в снах,
і радості прибуде,-
на весняних парах...
Земля теж запарує,
світанками весни,
і світ уже почує,-
не треба нам війни...
Не буде більше воєн,
миром пахне весна,
і людям, як ніколи,
не треба вже війна...
І я всіх закликаю,
миром зустріть весну,
і воїнам поможем,
спинити цю війну...
Зима все відчуває,
вона вже не німа,
весну й вона чекає,
бо ж стомлена вона...
Природа теж чекає,-
весни, добра й тепла,
непотріб хай зникає,
земля хай розквіта!..
Цікавий, невгамовний,-
передвесняний час,
надій і віри повен,
чимсь схожий він на нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824160
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.02.2019
автор: геометрія