Привіт. (Переклад з Валентина Рубан)

Небо  зимове  дощем  вкотре  плаче,
Що  ж  ми  з  Тобою  чекаєм  козаче?
Заходу  барви,  яскравий  світанок?
Лиш  слово  "Ні"  не  кажи  наостанок.

Всюди  калюжі  -  теплом  лютий  віє,
Хто  нам  потрібен  ми  всі  розумієм.
Просто  зі  всього  ми  робимо  тайну,
І  слова  "Ні"  уникаєм,  звичайно.

Вечір  у  шибку  до  нас  заглядає,
Ти  нудьгував,  як  і  я,  добре  знаю.
Знаю  шукаєш  Ти  відповідь  вірну,-
Бажану  "Так",  а  чи  "  Ні"  непотрібну.

Ніч  чорноока  все  сон  відганяє,
Б'ється  серденько  й  на  Тебе  чекає.
Постать  побачила  ту,  що  чекала,
"Ні"  десь  пропало,  "Привіт"  завітало.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823748

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824029
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 03.02.2019
автор: М.С.