Людмилі Зіневич

Є  в  ній  таке  щось  ніжно-незбагненне,

Яке  не  просто  кожному  пізнать  –

Душа  вкраїнська,  що  керує  нею,

Не  вимагаючи  для  себе  ні  відзнак,

Ні  похвали,  ні  нагород  високих.

Не  змінює  її  й  тривожний  час,

Хоча  згубилось  тихе  слово  «спокій»,

Відколи  загорівся  наш  Донбас.


Так,  вона  жінка,  справді,  незвичайна,

Мадонни  у  ній  серце  і  слуги,

В  очах  зірки,  ясні  і  величаві,

І  біль  за  тим,  що  гине  навкруги.

Не  розминулася  душа  її  з  війною,

Болить  їй  біль  вдови  і  вояка,

Літа  її  не  дружать  з  сивиною,

Й  гроза  російська  зовсім  не  ляка.
28.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823828
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2019
автор: Ганна Верес