Ходить ніч — блукальниця сива,
Як жебрачка сліпа, попідтинню
Під порошею білою млива
Й уклякає фантомною тінню.
Ледь вловимі обриси сірі
Оминають акорди органа.
Дріб крупи в холодних пунктирах
Наспівають зимі цій осанну.
Ніч нагору викотить ноту —
І не буде симфонії спину.
Не запрагнуть мрії польоту —
До сердечок коханих полинуть.
Чудна́ ніч на білому фоні…
Чом сховалися яснії зорі?
Як в туманному Альбіоні,
Панорама із крапель прозорих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823721
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.02.2019
автор: Valentyna_S