Зимо, душу не бентеж

А  гілля  берізок,
Наче  серпантин
Блискучий  та  срібний,
Нахилилось  вниз.

На  ньому  зірками
Іній  сяє  теж.
Зимонько  кохана,
Душу  не  бентеж

Своїм  диво-царством,
Мов  із  кришталю.
Пору  цю  пркрасну
Дуже  я  люблю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823609
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.02.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський