І знову за вікном хурделить,
Чомусь розсердилась зима.
І снігом рідний берег стелить,
Птахи злетілись до вікна.
На підвіконник гуртом сіли,
Насипав хтось на нім зерно.
Вони умить його склювали,
Було смачним для них воно.
Намалював мороз картини,
Яскравим сріблом на вікні.
Поснули гори і долини,
Співає вітер лиш пісні.
А на деревах примостилось,
У чорній зграї вороння.
Так низько до землі спустились,
Шукали їжу навмання.
Зима для них не насолода,
Проймає холод до кісток.
Ну ось така вона природа,
Зігрітися б теплом разок.
Та в зиму сонечко не гріє,
Хоч світить променем своїм.
Лиш зігріває тепла мрія,
Вірші написані мої
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823391
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)