Є у всьому початок, який залишає плоди.
За тугим вітрилом шукаємо свої береги.
Засвітились запашними квітами білі сади.
Збудженим жовтим сяйвом поплило тепло навкруги.
День за днем небайдужі ідем до своєї мети.
Болем помічені наші долі і власні шляхи.
Спільним горем вражена людськість - оберіг доброти.
Вже набридли пошук, неспокій і руїнні страхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823250
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: Маг Грінчук